Давнє княже містечко, розташоване на високому мисі над річкою Стубла, колишня резиденція князів Чорторийських.
Про його багатовікову історію нагадують руїни середньовічного замку та інші архітектурні пам’ятки національного значення.
- 1458 рік – перша згадка міста у письмових джерелах, хоча історики стверджують, що воно існувало уже в XII столітті під назвою Коливань.
- Після занепаду княжої Пересопниці Клевань розростається та стає важливим політично-економічним центром південно-східної Волині.
- У XV ст. Клевань належить литовсько-руському князю Свидригайлу Гедиміновичу, який передає його у власність князю Михайлу Чорторийському, а той у 1475 році зводить замок на місці давнього укріпленого городища. Вже через двадцять років його син, князь Федір Чорторийський, укріпив замок, оточив його міцними кам’яними стінами та глибоким ровом.
- Окрім замку, оборонні споруди оточували костел на півночі, синагога – на сході та церква Святого Миколая – на заході.
- У 1654 році отримує магдебурзьке право та активно розвивається як міський торговий центр.
- Із 1704 року перестає бути резиденцією князів Чорторийських і поступово занепадає. Після виїзду князів у замку до 1773 року оселяються ченці-єзуїти.
- 1817 року замок перебудовують для потреб гімназії. Після її перенесення до Луцька тут діяли кілька навчальних закладів, а з 1877 року – духовне училище.
- Містечко мало два пригороди: Клеванська Юридика і Застав’є. За переписом 1911 року в Клевані було 4 230 жителів, шпиталь і притулок, аптека та лікар, 93 крамниці, 1 книгарня, водяний млин, заїзний двір, кооператив, 12 ярмарків на рік, 2 горілчані крамниці, волосне правління, міська управа, пошта і телеграф, суд, державний удільний маєток, земська поштова станція і фельдшерський пункт, мурована синагога в стилі ренесанс.
- Дві світові війни, національна революція 1918-1921 років, німецька та радянська окупація залишили свій відбиток на сучасному вигляді містечка.
- Сьогодні Клевань – це селище міського типу з населенням 7 729 осіб, центр об’єднаної територіальної громади зі зручним транспортним сполученням. Селище складається з двох поселень: Клевань-І – історична частина та Клевань-ІІ – новий район навколо залізничної станції, відомої завдяки туристичному природному об’єкту “Тунель кохання”.
Пам’ятки архітектури національного та місцевого значення
Клеванський замок
Пам’ятка архітектури національного значення. Замок звели князі Чорторийські у середини XV ст. як власну резиденцію та постійно добудовували до 1561 року. Товщина мурованих стін сягає чотирьох метрів, збереглись дві прямокутні вежі-бастіони та три корпуси, які разом утворюють суцільний зовнішній контур. Вхід до замку через добудований у XVII ст. арковий міст, який був прикрашений фресками. В’їзна брама має залишки елементів, характерних для готичної архітектури. Станом на сьогодні пам’ятка руйнується, потребує значних рятувально-реставраційних робіт.
Церква Різдва Христового
Пам’ятка архітектури національного значення. Зведена у 1777 році в стилі класицизму як греко-католицька церква, за кошти князя Адама Чорторийського. Об’ємне планування церкви характерне для народної архітектури. 1844 року побудована кам’яна дзвіниця, а в 1862 році змінено перекриття храму та споруджений дерев’яний купол. Церква прикрашена багатим розписом.
Костел Благовіщення
Пам’ятка архітектури національного значення. Споруджена фундатором Юрієм Чорторийським у 1610 році в бароковому стилі на місці дерев’яного костелу. Тринавна базиліка побудована із цегли з двома квадратними триярусними вежами центрального фасаду. Південніше зведена квадратна двоярусна дзвіниця, а навколо храмового комплексу зберігся цегляний паркан із брамою. До Другої світової війни костел прикрашав вівтарний чудотворний образ Матері Божої Клеванської, авторства італійського художника Карла Дольчі.